Нас розділяють гори, річки, кілометри... Я не взмозі підійти до тебе І міцно тебе обійняти, а ще прошепотіти тихенько на вушко як сильно я люблю тебе О мій любимий твої очі затьманили мій розум від твоєї посмішки все навколо радіє Сонце, небо, землю, моє серце Я присвячую тобі Мені не заснути не коло тебе, Не буде спокою мені Поки тебе не побачу Моє серце розривається від нашої розлуки, таке відчуття, що все це сон хороший, чи поганий я незнаю. Але якщо це сон то я боюся проснутися, боюся, що не побачу тебе... Це все насправді і так добре на душі коли згадую твій погляд, посмішку, коли згадую тебе здається, що не буває такого але ні я помиляюся, насправді є і це ти Один Єдиний і Неповторний
Додати коментар